Кисилин. Історичний огляд життя та загибелі єврейської громади

У 1939 році у Кисилині, який розташований на відстані 45 кілометрів від Луцька, проживало кілька сотень євреїв. У червні 1941 року, за лічені дні після нападу Німеччини на Радянський Союз, маленьке містечко потрапило під контроль нацистів. У листопаді 1941 року для місцевого єврейського населення було створено гетто. Євреїв із навколишніх сіл також загнали в кисилинське гетто. У серпні 1942 року гетто було ліквідовано. Німецькі та українські поліцейські перевезли жителів гетто (приблизно 500 осіб) на поле за межами розстріляли в ямі, яку було вирито заздалегідь представниками місцевого неєврейського населення. Протягом багатьох років точне місце масового розстрілу було невідоме, тому що поле використовували для сільськогосподарських потреб.

Мапа містечка Кисилин напередодні Другої світової війни
1. Крамниці. 2. Синагога. 3. Єврейський цвинтар. 4. Ринок. 5. Дім рабина. 6. Аптека. 7. Руїни палацу графів Олізарів. 8. Монастир та костел кармелітів. 9. Свято-Михайлівська церква. 10. Державна школа. 11. Млин.

ІСТОРІЯ

Кисилин було засновано у 1545 році. Перша згадка про євреїв датується XVII століттям. До 1795 року село належало до Польщі, а згодом внаслідок третього розділу Польщі увійшло до складу Російської імперії. У 1921 році Кисилин став частиною відновленої Польської Республіки.

Під час Першої світової війни Кисилин зазнав значних руйнувань. Документи свідчать про скорочення чисельності єврейського населення з понад 850 осіб у 1897 році до менше 100 осіб у 1921 році. Відомо, що на 1939 рік у селі мешкала щонайменше 61 єврейська родина, тобто загальна чисельність становила декілька сотень осіб. Поруч з євреями в Кисилині мешкали також поляки та українці.

Євреї Кисилина утримували центральну синагогу і два хасидських молитовних будинки. Більшість євреїв працювали дрібними торгівцями та ремісниками. Для підтримки своїх членів у важкі часи громада утримувала касу взаємодопомоги, почасти за рахунок коштів з-за кордону. У Кисилині провадили активну діяльність різні сіоністські групи, які готували євреїв емігрувати до Палестини. Робітничий напрям всередині сіоністського руху набував дедалі більшої популярності, а сіоністська ортодоксальна партія «Мізрахі» мала досить скромну підтримку.

Після німецько-радянського вторгнення у Польщу у 1939 році Кисилин увійшов до складу Радянського Союзу. Нова влада ввела обмеження на вільне віросповідання, заборонила сіонізм і експропріювала приватну власність та підприємства.

Голокост

Німці окупували Кисилин у червні 1941 року, через лічені дні після нападу Німеччини на Радянський Союз. Як і всі євреї в окупованій німцями Західній Україні, євреї Кисилина також змушені були підкорятись комендантській годині, здати свої коштовності, включаючи предмети ритуалу. Військова адміністрація видала наказ носити нарукавні пов’язки для ідентифікації, а цивільна адміністрація замінила їх нашивками поверх одягу на грудях та спині. Євреїв використовували на примусових роботах, переважно в сільському та лісовому господарстві – наприклад, висаджувати дерева чи добувати торф.

48 євреїв та два українці були розстріляні в середині серпня 1941 року поблизу католицької церкви. Коли через два з половиною місяці влада розпорядилась створити у Кисилині гетто, туди переселили єврейські сім’ї з сусідніх селищ Юхимівка, Хорохорин, Твердині та Озютичі.

Винищення єврейської громади

У серпні 1942 року німці зібрали неєврейських мешканців, аби ті викопали яму в полі неподалік від польського цвинтаря. 15 серпня 1942 року євреїв з гетто повантажили на машини і повезли до цієї ями під наглядом німецьких та українських поліцейських. Євреям наказали роздягнутись та стати у вириту яму, в якій їх після цього розстріляли. Під час цієї операції було вбито щонайменше 500 євреїв. Приблизно 20 євреїв спробували втекти від страти, однак вижити вдалося лише одному.

Кілька днів по тому поруч з масовою могилою євреїв німці розстріляли групу ромів (циган). Це масове поховання ще не локалізоване. У Кисилині знаходиться масове поховання поляків, вбитих Українською повстанською армією.

Спроби порятунку

Тільки в рідкісних випадках втікачі з гетто знаходили захист у неєврейських сусідів. Як правило, притулок був тимчасовим і тривав у кращому випадку кілька тижнів. Припускається, що з цієї та навколишньої місцевості війну пережили 25 євреїв, включно з щонайменше однією жінкою з Кисилина, оскільки вони переховувались в ближніх лісах.

Вижити в цій частині України було важко внаслідок постійної необхідності уникати не лише німців, а й антисемітські налаштованих елементів з різних рухів партизанів та повстанців.

Лише горстка євреїв з Кисилина пережила німецьку окупацію.