Острожець. Усноісторичні свідчення
Свідчення, що записані Інститутом візуальної історії та освіти Фонду Шоа університету Південної Каліфорнії (USC Shoah Foundation—The Institute for Visual History and Education).
Упродовж 1994-1998 рр. за ініціативою режисера С. Спілберга у Лос-Анджелесі був заснований Фонд історичних відеодокументів «Ті, хто пережили Шоа». Фонд ставив на меті відеозапис свідчень євреїв, які пережили Голокост, а також Праведників народів світу, ромів, Свідків Ієгови та інших категорій жертв нацистського режиму. Сучасна назва Фонду – Інститут візуальної історії та освіти Фонду Шоа університету Південної Каліфорнії.
Докладніше про Інститут та його діяльність див. українською тут: https://sfi.usc.edu/about
Irvin Miller (Ірвін Міллер), USC VHA testimony # 22892
Nathan Peters (Натан Пітерс), USC VHA testimony # 03150
Перегляд частина 1 Перегляд частина 2 Перегляд частина 3 Перегляд частина 4 |
Транскрипт інтерв’ю англійською Переклад транскрипту українською |
Pola Grinstein (Пола Грінстейн), USC VHA testimony # 21494
Перегляд частина 1 Перегляд частина 2 Перегляд частина 3 Перегляд частина 4 |
Транскрипт інтерв’ю англійською Переклад транскрипту українською |
Свідчення, що записані асоціацією «Яхад – Ін Унум» (Yahad-in Unum)
Міжнародна асоціація «Яхад – Ін Унум» (що означає «разом») була заснована у Франції у 2004 р. Асоціацію очолює католицький священик о. Патрік Дебуа. Основним завданням асоціації є збір відеосвідчень жителів сіл і міст, які опинилися очевидцями масових розправ нацистських окупантів над єврейським та ромським населенням окупованого СРСР в 1941-1944 роках, а також фіксація місць масових поховань жертв Голокосту. Докладніше про організацію «Яхад – Ін Унум» див. тут: http://www.yahadinunum.org/
Записані свідчення зберігаються також в архіві Меморіального музею Голокосту у м. Вашингтон, Округ Колумбія, США. Див.: http://collections.ushmm.org/search/catalog/irn38217
Свідчення, що записані у рамках проекту «Захистимо пам’ять»
Упродовж 2012-2015 рр. співробітники Американського єврейського комітету (Берлін), а також Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ) відвідували місця проекту з метою пошуку місцевих жителів – очевидців нацистського «остаточного розв’язання єврейського питання» та запису їхніх свідчень про життя та загибель єврейських громад.